Тернопільський біатлоніст Дмитро Підручний: «Сезон не був провальним, хоч і не назвеш супер вдалим»

Цьогорічний біатлонний сезон завершився, тому саме зараз час, аби оглянутись назад, підбити підсумки зробленого, зробити висновки і окреслити цілі та плани на майбутнє. Саме про це, докладно аналізуючи свої виступи, написав відомий тернопільський біатлоніст, чемпіон світу Дмитро Підручний у своєму блозі «Реальний біатлон» на сайті Tribuna.com.

Ось що розповідає Дмитро Підручний.

Нарешті в мене з’явився час, щоб підбити підсумки сезону. На жаль, не зміг зробити це одразу після закінчення стартів, тому що 4 тижні ще активно катався на бігових лижах в Буковелі, закатувався і проводив тут карантин. Щоб розбір польотів був більш точним, проаналізую кожен етап і збір, щоб нічого не пропустити.

Під час підготовчого періоду в Ідре (Швеція) ми бігли дві контрольні: спринт і коротку індивідуальну гонку. Конкуренція була висока, змагалась частина команди Швеції та команда Швейцарії. Спринт пройшов чудово, я показав хороший хід і чисту стрільбу. Тому ця гонка дала багато надій на те, що сезон буде вдалий. Під час короткої індивідуальної гонки був сильний туман, тому зі стрільбою не вдалось, як і багатьом суперникам, проте ходом виглядав непогано.

Остерсунд (Швеція) став неоднозначним етапом, як і багато інших. Перед Остерсундом в мене були проблеми зі спиною. В дорозі, можливо, простудив її, бо було дуже холодно, коли ми добиралися з Ідре до Остерсунда. Тому, на жаль, першу змішану естафету сезону мені довелося пропустити, чим я підвів команду.

З тієї ж причини спринт теж не вдався. Не міг ні бігти, ні стріляти так, як я вмію і можу взагалі. Але хороша робота нашого фізіотерапевта і лікаря дозволила добре підготуватися до індивідуальної гонки, в якій вперше за кар’єру потрапив в залікову зону – 20 місце. Хоч і з не найкращою стрільбою, але швидкість дозволила потрапити на 20 місце. Спина дозволила добре пробігти й класичну естафету, в якій ми з хлопцями посіли 6 місце – високий результат, на мою думку. Загалом, цим етапом і стартом сезону я задоволений, враховуючи з якими проблемами і викликами стикнувся.

Не так сильно, але все-таки спина давала про себе чути і в Гохфільцені (Австрія). На щастя, з кожним днем ставало легше. Я був задоволений 9 місцем в спринті, де зробив один промах на стрільбі лежачи і мав досить високий результат по швидкості. В гонці переслідування, хоч і з непоганою швидкістю, зробив 3 промахи і тому опустився на 16 місце. В естафеті мені, на жаль, довелося наздоганяти суперників, тому й мій етап був не найкращого виконання, і в результаті 12 позиція. Загалом етап можна вважати вдалим.

Чесно кажучи, більше не хочу їхати в Ансі (Франція). Мені там не сподобалось через те, що була тепла погода, через що траса була в поганому стані. Крім того, траса для мас-старту чи естафет не підходить, тому що одразу після старту, на виході зі стадіону, починається сильне звуження і великій кількості учасників там дуже важко вміститися. Якщо подивитися, як проходив мас-старт, то побачимо, що одразу було декілька падінь, вся група почала розтягуватися, бо трьом спортсменам було неможливо їхати паралельно.

Попри погоду, у Франції я почав набирати гарну форму. У спринті посів 18 позицію. Я добре почувався фізично, але два промахи останніми пострілами, звичайно, – дуже погано і нікуди не годиться. З такою швидкістю на лижні можна було боротися за набагато вищі місця.

20 місце в переслідуванні також важко назвати вдалим, але оскільки я набрав достатньо очок, то на наступний день попав в мас-старт. На жаль, він взагалі не вдався через прикре падіння на початку гонки, на середині першого кола. Я пошкодив лижі, дихання збилося і, відповідно, збільшилось відставання, яке було важко відіграти попри відносно хорошу стрільбу – 2 промахи з такою погодою були гарним показником. Розриви в цій гонці були дуже великі саме через погану трасу, для якої важко підготувати лижі. Тоді лише в двох команд (норвежців і французів) лижі дійсно їхали.

28 грудня в Гельзенкірхені, Німеччина, відбувся щорічний World Team Challenge, більше відомий в Україні як Різдвяна гонка, де ми з Настею Меркушиною у підсумку здобули срібну нагороду.

Я вже дуже давно хотів спробувати себе в цій гонці, тому після минулого сезону чекав на запрошення. У вересні на чемпіонаті Німеччини в Рупольдингу до тренера підходили організатори, розпитувались в нього, чи погоджуся я взяти участь, а в листопаді прийшло офіційне запрошення у федерацію, на яке я безсумнівно погодився.

На телеекранах видно лише результат всієї підготовки до цього шоу, а за лаштунками є безліч цікавих речей.

Організатори забезпечують повністю всю поїздку. Я був декілька днів вдома, тому летів в Дортмунд зі Львова. У аеропорті Дортмунда організатори зустрічають кожного спортсмена та завозять в готель, який знаходиться за 200 метрів від стадіону. Спортсмени можуть також брати рідних, якщо хочуть, тому багато хто так робить.

27 грудня ми прибули в Гельзенкірхен. Окрім нас з Настею, були ще троє представників нашої сервіс бригади та два тренери – Юрай Санітра і Олег Меркушин. Вечерю проводили на стадіоні, де можна було подивитися на нього зсередини, щоб зрозуміти, як будуть проходити змагання.

Наступного дня, 28 грудня, в першій половині дня спортсмени готуються до змагання – крос, легка розминка. Під час обіду за участі всіх спортсменів відбуваються загальні збори, на яких організатори розказують, як все має відбуватися по хвилинах, потім дають номери. В назначений час потрібно виїжджати на стадіон.

В кожної команди є своя BMW x5 з водієм, який завозить учасників до самого стадіону. Хоч від нього можна пройтись пішки, але організатори використовують машини, щоб  вболівальники не відволікали спортсменів на фото та автографи. Тренери і сервіс вирушають раніше, щоб все підготувати для спортсменів. На стадіоні для учасників є роздягалка з тренажерами для розминки, фуршетом та всіма зручностями.

Перед пристрілкою є 15 хвилин, щоб ознайомитися з трасою та звикнути до атмосфери такого великого шоу, адже на стадіоні 45 тисяч людей! Після пристрілки – дуельна стрільба. Спочатку кваліфікація окремо у чоловіків та жінок, потім загальний фінал, який я виграв. Перед початком гонки ще залишається декілька хвилин, щоб по потребі підкоректувати лижі чи стрільбу. Змагання ви вже самі могли бачити. Між мас-стартом та гонкою переслідування було 15 хвилин, щоб трохи перепочити та відновити сили, а після – одразу нагородження. Після нагородження було прощання з Лаурою. Інтерв’ю по традиції брали тільки в переможців та в німецьких спортсменів, інші мали час перевдягнутися та подивитися на салюти.

О 21 годині на стадіоні в VIP-ложі відбувалася вечеря, на якій, окрім спортсменів, було багато людей, можливо це були спонсори або VIP-вболівальники. Наступного дня ми вирушили в Гохфільцен, де проводили підготовку до етапів Кубка світу.

Загалом гонка мені дуже сподобалася. Траса – складна, цікавий рельєф, є спуск зі складним поворотом, де падали декілька учасників. До речі, весь сніг був привезений і, наскільки мені відомо, наступного дня його зібрали і повезли в Обергоф для наступного етапу Кубка світу.

Важким був і збір в Гохфільцені, де наша команда готувалася до Чемпіонату світу (далі – ЧС) і Чемпіонату Європи (далі – ЧЄ). Після цього збору було значне падіння фізичної форми. Я був сильно «загружений», тому наступні гонки в Обергофі, Рупольдингу (Німеччина) і Поклюці (Словенія) були одними з найважчих в сезоні.

Спринт і естафету в Обергофі (Німеччина) я пропустив, бо в мене народився син, і я вирушив на декілька днів додому. До команди я приєднався перед самим мас-стартом і використав свій шанс в цій дисципліні – з 4 промахами 15 місце, яке можна записати до позитивних результатів, бо гонка була непоганою, як для Обергофу.

10-м місцем в спринті в Рупольдингу був задоволений, хоч швидкість на дистанції була не така, на яку я очікував, відчувалася втома, але вдалося закрити всі 10 мішеней. У естафеті наша команда зайняла 8 місце, і це непогано, враховуючи конкуренцію. А ось переслідування мені, на жаль, довелося завершити достроково, на що було безліч причин – хід, стрільба, біль в спині.

В Поклюці (Словенія) ми з тренером вагалися, чи стартувати в індивідуальній гонці, тому що фізично був втомлений. Але була необхідність в змагальній практиці, адже попереду між Поклюкою і ЧС був великий перерив, а також треба було набирати очки, бо в загальному заліку я боровся за місце у топ-20. Тому ми вирішили, що все-таки візьму участь в індивідуальній гонці. В підсумку потрапив в топ-30 вдруге за сезон і вдруге за 8 років кар’єри.

Одиночна змішана естафета була однією з найкращих гонок в цьому сезоні для мене. Чисто відстрілявся на своїх етапах і швидко біг на дистанції, а разом з Настею Меркушиною вдалось зайняти 5 місце. Думаю, що мій хороший результат був зумовлений короткою дистанцією, на яку мені тоді вистачало сил показати максимум. А ось мас-старт, навпаки, був однією з найгірших гонок – 28 місце. Добре, що не 30)) Гонка була жахлива, важка, 3 промахи і одна з найгірших швидкостей серед учасників.

Підготовка до ЧС в нашої команди вдало пройшла в Обертілліасі (Австрія). Я старався виправити проблеми зі спиною, які дають про себе знати саме в гірській місцевості, особливо в Антгольці (Італія), де траса дуже важка в плані рельєфу, бо є дуже багато рівнини і спусків з поворотами, що не дає часу на відпочинок для спини.

Ось і дійшли ми до найголовнішого старту сезону, який цього річ відбувався на найвисокогірнішому біатлонному стадіоні в Антгольці (Італія). 5 місцем у змішаній естафеті був задоволений, але був розчарований тими рішеннями, які я приймав на дистанції, бо вони себе не виправдали. Проте, можливо, якби зараз біг ту саму гонку і в мене був вибір – ризик і боротьба за 3 місце чи надія на те, що помиляться суперники, – я б знову ж таки вибрав би ризик, тому що хотілося поборотися за медалі.

Друге коло я пройшов на максимум, я бачив це після гонки по графіку пульсу. Було видно, що після стрільби лежачи я включив максимальну передачу, щоб наздогнати чеха і нав’язати боротьбу на стрільбі. На жаль, гори зіграли злий жарт зі мною, бо пульс зашкалював і зібратися було важко, хоч я й не ризикував, коли стріляв, а навпаки намагався стріляти в своєму темпі. В підсумку – коло штрафу і боротьба вже за 4 місце з німцем, від якого я пробував тікати по трасі, бо розумів, що у фінішному коридорі не зможу вижати з себе більше. В один момент це вдалось, але за 500 метрів до фінішу Бенедикт Доль показав, хто він є, і повернувся в боротьбу.

10 місце в спринті також вважаю вдалим. Перші два кола взагалі ідеальні, і навіть перші чотири постріли на стрільбі стоячи)), а от після промаху останнім пострілом все пішло не так. На виході з рубежу допустив падіння (приліг собі на секунду))), а на останньому колі, як кажуть, накрило.

На переслідування я виходив ще в статусі чинного чемпіона світу. Звичайно, хотілося не тільки покращити результат спринту, а й захистити титул. Проте все пішло шкереберть через неймовірний біль в спині. Можливо, це мої помилки чи недопрацювання. Тому - 30 місце, яке вважаю для себе провальним.

10 місце в одиночній змішаній естафеті також не можу записати в «плюси». З першого кола ні в мене, ні в Насті гонка не пішла ні стрільбою, ні ходом. 12 позиція в чоловічій естафеті теж була печальною)). На жаль, хлопці на 2 і 3 етапах допустили по штрафному колу, що витіснило нас далеко. Вийшовши на старт на 13 позиції, я розумів, що максимум з того, що я можу зробити – підняти на одну-дві позиції вище. Зробив все, що міг, але й в моєму виконанні гонка була далеко не ідеальна.

Мас-старт також я не міг бігти так, як можу, через спину, тому 23 місце. Загалом чемпіонат світу не можу назвати провальним. Був хороший початок, але до кінця спина почала підводити. Як тільки ми спустилися з гір в Антгольці, я про неї забув.

Наступний чемпіонат світу має відбутися в Поклюці. Ще є майже рік, щоб виправити ті помилки, які допустив саме я в підготовці до ЧС-2020. Думаю, треба буде змінити деякі елементи техніки пересування на лижах для того, щоб зменшити навантаження на спину і покращити цим швидкість.

Одразу скажу, що в мене не було великого бажання їхати на ЧЄ в Раубічі, але я розумів, що для того, щоб отримати фінансування, в нас є два основних старти – ЧС і ЧЄ. І саме тому не бачу нічого поганого в тому, що на ЧЄ наша команда виступає основним складом, бо ми не є топ-збірною, як, наприклад, Норвегія чи Франція, в яких і другий склад дуже сильний. Так, це змагання нижчого рівня, але вони нам потрібні. Я вперше біг супер-спринт і 3 місце вважаю гарним початком. У змішаній естафеті наша команда перемогла, тому що вся команда була збалансована.

Одразу після ЧЄ ми поїхали в Нове Место на Мораве (Чехія). Потрібно розуміти, що в нас було два тижні змагань на ЧС і ще тиждень в Білорусі без відпочинку, тому накопичувалась втома як фізична, так і психологічна. Крім того, не було вболівальників через пандемію коронавірусу, що погано впливало й на нас, бо ми змагаємось не тільки для себе, а й для вболівальників. Дуже приємно, коли трибуни заповнені і відчутно підтримку, особливо в НМНМ, бо приїжджає багато українців.

35 місце в спринті було уроком для мене. Я допустив помилки на стрільбі з вітром і на наступний день в естафеті я хотів виправитись. Руслан передав мені естафету на 7-ій позиції, і я переживав, чи впораюсь з вітром, бо до другого місця було лише 15 секунд. Треба було зробити все можливе, щоб нав’язати боротьбу групі, яка йшла переді мною.

Вважаю, що вибрав правильну тактику. Перше коло пройшов в своєму темпі, відстрілявся чисто на лежці. Друге коло пройшов сильно, як і в Антгольці, але відмінність в тому, що тут був менший відрив до групи і мені вдалося наздогнати їх всередині кола. Я ще довго з ними їхав до рубежу, що дало змогу відновити сили і дихання. Розбиралися вже на стрільбі стоячи, де я використав якість, над якою працював ціле літо, – швидкострільність.

Таким спортсменам як я, які є не найшвидшими ходом, хоч можуть показати гарну швидкість, треба використовувати інші козирі – підтягувати швидкість стрільби і швидкість проходження рубежу, чим можна вплинути на суперників і психологічно, а ще відіграти дорогоцінні секунди. З перших метрів останнього кола включився і втікав від росіянина та шведа. Вдалось зробити відрив і фінішувати спокійно.

Вперше за багато років чоловіча команда піднялась на срібний подіум Кубка світу, що дуже нас радує і мотивує працювати ще більше і краще. Ця гонка й особисто мені додає мотивації у підготовці до наступного сезону, тому що, скажу відверто, з кожним сезоном мотивації стає все менше.

За естафету і мас-старт одразу ж хочу подякувати сервісу, в нас були одні з найкращих лиж, які дали великий і психологічний, і фізичний плюс. В мас-старті ми з Артемом Примою боролися всю гонку за високі місця. Для мене 4 місце з двома промахами – це висока позиція.

Я боровся за подіум, але тактично програв Пайферу, бо коли він почав пришвидшуватися, я йшов третім в групі, пізно почав обходити Бйонтегара, з яким ми трохи проспали ривок Пайфера. Класним був фінішний спурт. Я рідко коли виграю у фінішному коридорі, а особливо тут, коли виходив із-за спини суперника. Це також результат роботи, проведеної літом з Юраєм, ми багато працювали над боротьбою «до кінця», відпрацьовували фінішний ривок.

Етап в Контіолахті (Фінляндія) проходив без глядачів і закінчився достроково. На спринті багато спортсменів стріляли нулі, натомість я зробив один промах і став 19-им. Не скажу, що дуже був задоволений, але і не розчарований. У гонці переслідування я вперше за сезон покращив позиції, а не погіршив. В минулому сезоні була лише одна гонка переслідування, в якій я опустився нижче, а в цьому сезоні лише одна, в якій піднявся вище. Важко сказати з чим це пов’язано, мабуть, проблема в психології. Все-таки в минулому сезоні я почувався впевненіше в цій дисципліні, а в цьому сезоні я забагато від себе хотів, що додавало напруги. В Контіолахті, напевне, вже трохи розслабився, і тому вдалось покращити результат спринту на 3 позиції.

На жаль, офіційні старти на цьому завершилися. Одразу на наступний день ми полетіли в Україну. Дуже шкода, що так вийшло, адже ми тренуємося для того, щоб виступати, а не для того, щоб пропускати чи завершувати сезон достроково. Кожна гонка - це шанс заробити очки в кубок націй і свій особистий залік, а також і призові гроші.

Після закінчення офіційних стартів ми вперше провели повноцінний збір в Буковелі, випробувавши стрільбище. Людей тут взагалі не було, це дозволило мені і Тарасу Лесюку добре потренуватися і закататися. Нам тут були створені найкращі умови. Може хтось не повірить, але за багато останніх років я вперше провів таку класну і довгу закатку, аж до 16 квітня.

Загалом, сезон не був провальним, хоч і не назвеш його супер вдалим. Але я записую його собі і команді в «плюс». Я вперше почав стабільно виступати, більшість гонок завершував в топ-20. Вдалось покращити місце в загальному заліку – з 18 на 17-е. Хоч цьогоріч не було таких яскравих досягнень, як золото Чемпіонату світу, але була стабільність. Зменшилось відставання від лідера, але закономірно трішки погіршилась стрільба у порівнянні із попереднім сезоном. Хочу подякувати всій команді і федерації за продуктивну роботу і вболівальникам за підтримку!

 

Ми на Facebook

Актуальне
НАКАЗ про затвердження норм витрат на проіведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів на 2017 рік.
НАКАЗ про затвердження норм витрат на проіведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів на 2017 рік. ...Читати повністю

Звіт з фізичної культури і спорту. Форма № 2-ФК (річна). 2016 рік
Звіт з фізичної культури і спорту. Форма № 2-ФК (річна). 2016 рік Звіт з фізичної культури і спорту. Форма № 2-ФК (регіони) Звіт ...Читати повністю

ПОСТАНОВА від 30 березня 2016 р. № 248
ПОСТАНОВА Про внесення змін до Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу від 30 березня 2016 р. № 248 ...Читати повністю

Роз’яснення Мінмолодьспорту щодо фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл
Лист Міністерства молоді та спорту України про фінінсування дитячо-юнацьких спортивних шкіл Лист Міністерства молоді ...Читати повністю

Проект Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників сфери фізичної культури і спорту
Проект Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників сфери фізичної культури і спорту ...Читати повністю

Наказ Міністерства молоді та спорту України, Міністерства освіти і науки від 07.07.2014 №2212/798
Наказ Міністерства молоді та спорту України, Міністерства освіти і науки "Про затвердження форм Свідоцтва про закінчення ...Читати повністю

Навчальні програми з видів спорту
Навчальні програми з видів спорту ...Читати повністю

Наказ № 30.07.2013 № 37
НАКАЗ Про затвердження Типових штатних нормативів дитячо-юнацьких спортивних шкіл ...Читати повністю

Анонси
No articles to show