Малорухливий спосіб життя потрібно лікувати як захворювання

Малорухливий спосіб життя є частою причиною ожиріння та надлишкової маси тіла, що, в свою чергу, призводить до цукрового діабету, високого тиску крові, пошкодження суглобів та інших серйозних проблем зі здоров’ям. Відтак, доктор медичних наук, фізіолог Майкл Джойнер з клініки Мэйо стверджує, що недостатню фізичну активність можна розглядати як захворювання. Доповідь науковця з цього приводу опубліковано у журналі фізіології (The Journal of Physiology).

Малорухливий спосіб життя впливає на здоров’я не тільки пацієнтів, які страждають на ожиріння, але й людей з нормальною вагою, які мають сидячу роботу, не здатних пересуватись впродовж тривалого часу після травми або операції, жінок, які знаходяться на ліжковому режимі під час вагітності.

Довготривала відсутність фізичних вправ може призвести до втрати фізичної форми, а також серйозних структурованих та метаболічних змін: збільшення частоти пульсу під час фізичної активності, атрофія кісток та м’язів, зниження фізичної витривалості та пониження об’єму крові.

Коли люди намагаються почати тренування, перебуваючи в поганій фізичній формі, вона може швидко втомлюватись та відчувати неприємні відчуття, що спонукає їх відмовитись від фізичних навантажень, думаючи, що їі стан тільки погіршиться.

«Я вважаю, що відсутність фізичної активності є причиною багатьох проблем зі здоров’ям, - говорить доктор Джойнер. - Якщо би ми розглядали цю проблему як медичну, ми могли б розробити спосіб, подібний тому, який ми маємо для боротьби з наркоманією, тютюнопалінням та іншими проблемами суспільства, щоб дати людям довгострокове лікування, націлене на зміну способу життя та підвищення фізичної активності. І тоді ми можемо вживати заходів, наприклад, такі, які маємо проти куріння, водіння в нетверезому стані тощо, щоб обмежити пасивний спосіб життя та пропагувати фізичну активність».

З малорухливим способом життя пов’язаний ряд хронічних захворювань, в тому числі фіброміалгія, синдром хронічної втоми та синдром постуральної ортостатичної тахікардії.

Дуже часто лікарі призначають ліки, а не поступове збільшення фізичної активності, говорить доктор Джойнер.

Дослідники із Пресвітеріанської лікарні в Далласі (Texas Health Presbyterian Hospital Dallas) та Південно-західного медичного центру Університету Техасу виявили, що три місяці тренувань здатні змінити або покращити багато симптомів СПОТ, говорить доктор Джойнер.

Це дослідження дає надію для таких пацієнтів та показує, що лікарі, перед тим, як виписати ліки, повинні призначити своїм пацієнтам сумлінно контрольовані фізичні вправи, говорить він.

Якщо б малорухливий спосіб життя розглядався як захворювання, а не просто, як причина або побічний ефект інших захворювань, лікарі краще б усвідомлювали користь призначення контрольованого фізичного навантаження та були б розроблені більш оптимальні програми реабілітації, які включають конгітивно-поведінкову терапію, - наголошує Джойнер.

Для тих, хто довгий час вів малорухливий спосіб життя і хоче зайнятись спортом, доктор радить робити це повільно і поступово. «Не потрібно дуже старатись і зразу починати готуватись для участі до у марафон, - говорить рекомендує фахівець. - Почніть з цілей, які можна рухати досягнути, рухаючись до них повільно, але вірно».

Ось які ще поради дає доктор Джойнер: не потрібно бігти в тренажерний зал або наймати персонального тренера, - просто введіть як можна більше фізичної активності у своє щоденне життя; і майте на увазі, що піша хода впродовж десяти хвилин три рази на день може в цілому дійти до 150 хвилин щотижневого помірного фізичного навантаження, що є необхідним мінімумом для дорослого.